Лист Сталіну про антисемітизм у Криму
Лист доктора медичних наук, завідувача кафедри Кримського медичного інституту Якова Браула Йосипу Сталіну від 13.06.1946 р., в якому описується зародження та поширення державного антисемітизму на півострові в повоєнні роки (ще до початку кампанії проти «космополітів» та «справи лікарів»). Лист було надіслано Олександру Поскребишеву (завідувачу особливого сектора ЦК ВКП, особистому секретарю Сталіна). Потім документ потрапив до Андрія Жданова (на той момент секретаря ЦК ВКП), який залишив на ньому розпорядження про перевірку, адресоване тов. Соловйову, очевидно, місцевому партійному чиновнику.
Подано у перекладі українською мовою. [У квадратних дужках кольором] зазначені пояснення, уточнення.
Я.Ю. Браул – Й.В. Сталіну про антисемітизм у Криму
13.06.1946
Від члена ВКП(б) Якова Юхимовича Браула, доктора мед[ичних] наук, професора-патологоанатома, завідувача кафедри Кримського мед[ичного] інституту, Сімферополь, К. Лібкнехта, 19
Товаришу Поскребишев!
Дуже прошу Вас довести до відома товариша Сталіна зміст мого листа.
Дуже багатьох моїх знайомих і товаришів турбує одна серйозна обставина. Вони безперервно про неї говорять під час зустрічей.
Повернувшись після демобілізації із Червоної Армії в Сімферополь, я від дуже багатьох товаришів почув, що євреїв у Криму не беруть на роботу, а тих, хто працює, всіляко намагаються звільнити. Я вважав тоді, що це все не дуже хороші розмови. Іноді я навіть зупиняв товариша, який говорив мені про це. Кілька днів тому мені довелося переконатися у справедливості цих розмов особисто.
Із 7-ми співробітників кафедри, якою я завідую, лише один працівник єврей. Усі інші працівники росіяни. У мене на кафедрі є одна вакантна посада. Я підібрав на цю посаду дуже знаючого здібного патологоанатома, який найближчим часом має демобілізуватися із Червоної Армії, Хархуріма Іллю Мойсейовича, нагородженого 7 урядовими нагородами. Коли я звернувся до директора медінституту Володимира Івановича Ларіна з проханням затвердити Хархуріма на посаді асистента, то він мені буквально дослівно відповів таке: «Що ти зі мною робиш? Мене й так в обкомі гріють за те, що в мене багато євреїв».
Я був спантеличений, кілька днів не знаходив собі місця, весь час думав, що це все означає. Звернувся я до члена нашого партбюро, завідувача кафедри марксизму і ленінізму Дехтярьова Іллі Карповича, розповів про мою розмову з директором і запитав, чи дійсно з обкому ВКП(б) надходять на місця такі розпорядження та вказівки щодо євреїв. Дехтярьов мені сказав, що він і сам чув від працівників обкому про те, що Крим має бути російським і євреїв на роботу не треба брати [виділено нами], і дослівно додав мені таке: «Невже ти не помічаєш, що у нас в промисловості немає робітників євреїв, а всі вони йдуть на керівні ролі. Євреям треба їхати тепер на роботу в Біробіджан».
Одному з моїх знайомих – т. Тавровському, давньому члену ВКП(б), аналогічну відповідь дав авторитетний працівник обкому: «У Грузії не влаштується на роботу росіянин. У Криму, природно, не влаштується на роботу єврей» [виділено нами].
Михайла Борисовича Рохельзака зняли, як він мені розповів, за однією лише єврейською ознакою з посади директора Кримського тресту птахорадгоспів.
Лікаря Макарова, старого працівника курортів південного берега, після того, як він написав в анкеті, що він єврей, не взяли на колишню роботу, директором Сімеїзького курорту. Поки Макаров не заповнював анкети, з ним говорили дуже люб’язно і пропонували десятки місць.
Директору Кримського держдрамтеатру Ільвовському не дозволили найняти на службу диригента єврея. Присутній під час розмови Ільвовського із секретарем обкому Чурсіним т. Нікерін сказав при цьому Ільвовському: «Що це буде за російська драма? Ільвовський-Ізраїлевський».
Працівник відділу кадрів Сімферопольського міськвиконкому Новікова відповіла єврейці, яка звернулася до неї з проханням про місце в міськвиконкомі: «Стану я євреїв брати в міськвиконком».
Говорять про безліч таких фактів.
Товаришу Поскребишев, я почав відчувати те, що я відчував до 1917 року, що я єврей Браул.
Усе це значною мірою порушує спокій дуже багатьох людей і зокрема й мій. Важко працювати в таких умовах.
Яків БРАУЛ