Справа про арешт за антирадянську діяльність
Документи у справі про арешт Марії Євзорівни Вейцман за «антирадянську сіоністську агітацію»: перший – постанова про арешт від 10.02.1953 р., другий – виписка з протоколу № 31-Б особливої наради при міністрові внутрішніх справ СРСР від 12.08.1953 р. М. Вейцман була засуджена до 5 років виправно-трудових таборів і звільнена 27.03.1953 р. за амністією.
Подано у перекладі українською мовою. [У квадратних дужках кольором] зазначені пояснення та уточнення.
10.02.1953
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник Міністра Держбезпеки СРСР
ОГОЛЬЦОВ
АРЕШТ САНКЦІОНУЮ
Заступник Головного Воєнного Прокурора Радянської Армії, генерал-майор юстиції
КИТАЄВ
ПОСТАНОВА
на арешт ВЕЙЦМАН Марії Євзорівни
м. Москва, 1953 року, лютого 10 дня.
Я, ст[арший] оперуповноважений відділу 2-го Управління ГРУ МДБ СРСР майор держбезпеки КОВАЛЕЦЬ, розглянувши наявні в МДБ СРСР матеріали щодо ВЕЙЦМАН Марії Євзорівни, 1893 року народження, уродженки м. Пінська, єврейки за національністю, безпартійної, з вищою освітою, гр[омадян]ки СРСР, яка працює лікарем Держстраху, проживає за адресою: Воротніковський провулок, будинок № 7/9, кв. 52,
В с т а н о в и в:
ВЕЙЦМАН, яка була настроєна вороже до існуючого в СРСР суспільного і державного устрою, протягом кількох років систематично веде серед свого оточення антирадянську сіоністську агітацію, поширює мерзенні наклепи щодо керівників партії та уряду, виявляє крайню злобу до голови радянського уряду.
Так, заарештований чоловік ВЕЙЦМАН – САВИЦЬКИЙ В.М. на допиті 27 квітня 1949 року показав: «Я і Марія ВЕЙЦМАН розперезалися настільки, що зводили наклепи абсолютно на все радянське. Ми заявляли, що в Радянському Союзі жодної свободи не існує, навколо панує беззаконня і раболіпство… Марія ВЕЙЦМАН, виношуючи давню злобу на радянську владу за арешт її брата Самуїла ВЕЙЦМАНА, не пропускала нагоди, щоб висловити свої вигадки про те, що в радянських виправних таборах перебуває нібито цвіт інтелігенції… Марія ВЕЙЦМАН докотилася до твердження, що майбутня війна закінчиться загибеллю радянської влади».
Крім того, ВЕЙЦМАН через своє вороже ставлення до СРСР виношує план зрадити Батьківщину шляхом переїзду до Ізраїлю.
На допиті 27 квітня 1949 року САВИЦЬКИЙ В.М. із цього питання показав: «Мушу визнати, що я і Марія ВЕЙЦМАН, виношуючи думку про від’їзд до Палестини і вважаючи своє перебування в Радянському Союзі тимчасовим, стали абсолютно відверто висловлювати свою ворожість до радянського ладу, а також керівників ВКП(б) і радянського уряду».
ВЕЙЦМАН систематично слухає і поширює серед своїх знайомих антирадянські передачі «Голос Ізраїлю» та «Бі-бі-сі». Злочинна діяльність ВЕЙЦМАН М.Є. підтверджується також іншими наявними в МДБ СРСР матеріалами.
На підставі викладеного та керуючись статтями 145 і 158 КПК РРФСР
П О С Т А Н О В И В:
ВЕЙЦМАН Марію Євзорівну піддати арешту та обшуку.
Ст[арший] оперуповнов[ажений] відділу
2-го управління ГРУ МДБ СРСР, майор держбезпеки КОВАЛЕЦЬ
ЗГОДНІ
Начальник Відділу 2 Упр[авління] ГРУ MДБ СРСР, підполковник держбезпеки ПАТРАКЕЄВ
Заст[упник] начальника 2 Упр[авління] ГРУ МДБ СРСР, полковник держбезпеки РОМАШКОВ
12.08.1953
ВИПИСКА З ПРОТОКОЛУ № 31-Б
ОСОБЛИВОЇ НАРАДИ ПРИ МІНІСТРОВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ СОЮЗУ СРСР
СЛУХАЛИ:
46. Слідчу справу № 103 1-го Головного управління МВС СРСР.
ВЕЙЦМАН Марія Євзорівна, 1893 року народження, уродженка м. Пінська, єврейка, громадянка СРСР, безпартійна.
Звинувачується у проведенні антирадянської агітації за ст. 58–10 ч. І КК РРФСР.
ПОСТАНОВИЛИ:
ВЕЙЦМАН Марії Євзорівні за антирадянську агітацію присудити П’ЯТЬ років виправно-трудових таборів, рахуючи термін від 10 лютого 1953 року.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1953 року «Про амністію» ВЕЙЦМАН Марію Євзорівну від покарання та з-під варти ЗВІЛЬНИТИ.
Начальник секретаріату Особливої наради